top of page

Акція #SaveMariupol

Історія та фото: Христина Кулаковська

Ілюстрація: #МашаФоя

//

Журналістка та фотографиня Христина народилася в Маріуполі та прожила там до 15 років. Потім її сім’я переїхала до Києва, однак у рідному місті залишилися родичі та друзі. Христина встигла вивезти бабусю за день до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 23 лютого 2022 року. Натомість у блокаді опинилася подруга жінки, з якою швидко зник зв’язок, як і з іншими маріупольцями. Два тижні Христина не знала, чи подруга жива, чи є їжа в неї та її дітей. Ці тижні невідомості стали для жінки найгіршими за всі місяці великої війни. 16 березня подруга нарешті зателефонувала Христині: їм вдалося виїхати з блокади.

Тоді журналістка вирішила разом із виданням Ukraїner робити проєкт «Почуйте голос Маріуполя». Це 10 історій маріупольців, які розповідають про своє життя в блокаді та воєнні злочини росіян. Наприклад, героїня Оля знаходилася в пологовому будинку з новонародженою дитиною, коли росіяни скинули на нього бомби. Героїня Марія — акторка, яка з родиною ховалася в драмтеатрі. Тому самому, біля якого величезними літерами було написане слово «Діти», але окупанти все одно нанесли авіаудари по прихистку сотні мирних маріупольців.




Христина спільно з командою записувала всі історії, а потім викладала на сайт Ukraїner та у соцмережі не лише текст із розповіддю, але й фрагменти аудіо — справжні голоси маріупольців. Завдяки перекладам на англійську, історії поширювали зокрема й на іноземну аудиторію.

Наприкінці березня Христина побачила акцію біля Чеського національного театру: активісти виклали свічками напис «Діти», щоби привернути увагу міжнародної спільноти до трагедії в драмтеатрі Маріуполя та воєнних злочинів росіян. Журналістка спитала в організаторів у Празі, чи не будуть вони проти аналогічних акцій в інших містах. Звісно, вони погодилися. Спочатку був задум провести подію у Львові, куди Христина переїхала. Проте місцева влада вважала, що це небезпечно та може спровокувати російські ракетні удари по місту. Тож акцію #SaveMariupol було вирішено влаштовувати за кордоном.


Христина шукала людей, які можуть організувати #SaveMariupol в інших країнах, через соціальні мережі та знайомих. Упродовж квітня вдалося здійснити акції в десятку міст: Тбілісі, Кишинів, Відень, Брюссель, Лімасол, Ларнака, Данідін, Братислава, Цюрих, Кошице, Лісабон та Копенгаген. Христина не виїжджала зі Львова, тож допомагала в організації онлайн — шукала фотографа, поширювала інформацію про акцію та пресрелізи, допомагала порадами з оформленням напису «Діти». Наприклад, який має бути розмір літер або з чого його краще зробити: написати крейдою, вирізати з тканини чи розкласти листи паперу. Щоразу кінцевий результат знімали з дрона, тож #SaveMariupol отримав свій впізнаваний стиль.


Завдяки таким акціям, як #SaveMariupol, організатори постійно нагадують світові, на що здатна Росія та з яким ворогом доводиться боротися українцям просто зараз.




Comments


bottom of page