Історія та фото: п. Іван
Ілюстрація: #СофіяРунова
//
Українські захисники упродовж 86 днів героїчно тримали оборону Маріуполя на металургійному комбінаті «Азовсталь», останній фортеці зруйнованого росіянами міста. Російські війська обстрілювали Маріуполь і «Азовсталь» з численного важкого озброєння, не дозволяли евакуювати поранених і загиблих. Бійці полку «Азов», морські піхотинці, прикордонники, співробітники Національної поліції та Служби безпеки України, а також тисячі цивільних були вимушені тижнями жити в підземеллях заводу.
Завдяки героїзму українських пілотів деяку частину важкопоранених бійців все ж вдалося евакуювати з «Азовсталі». Операція порятунку була надзвичайно ризикованою, адже російська армія повністю контролювала небо над Маріуполем. Льотчики часто жертвували своїм життям заради порятунку захисників Маріуполя — як вчинив і пілот Богдан Ляшенко.
Богдану було 28 років, але він вже став командиром ланки гелікоптерів — дуже висока посада для такого віку. Чоловік закінчив у 2016 році Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Богдан прагнув будувати військову кар’єру, тож вже за рік після випуску пішов служити в зону АТО, на схід України, де точилася попередня фаза війни з Росією. За кілька років отримав звання капітана, став інструктором і навчав інших своїй професії.
Коли 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення на територію України, фах Богдана став незамінним. Спочатку він захищав небо Київської та Чернігівської областей, однак у квітні повідомив батьків, що їде у відрядження в сторону Запоріжжя. Родичі одразу зрозуміли, що насправді йдеться про Маріуполь. Богдан розпочав евакуювати поранених з «Азовсталі».
Перший тиждень батько Богдана справно отримував звістки від сина. 2 травня о восьмій ранку прийшло останнє повідомлення, а вже ввечері з частини повідомили, що Богдана вже немає. Деталі операції розголошувати не можуть.
Вже після смерті батьки дізналися, що в березні та квітні Богдан отримав почесні державні нагороди України: ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів. А в київських госпіталях врятовані захисники «Азовсталі» вдячні загиблому пілоту за порятунок і своє життя. Болю від втрати це не зменшує, однак батьки Богдана знають: не лише вони втратили найдорожче, але й уся Україна залишилась без одного з найбільш хоробрих і гідних громадян.
Comments