Ілюстрація: #АльонаШостко
//
Серед символів, навколо яких під час великої війни з Росією об’єднуються українці, помітне місце займає пісня «Ой у лузі червона калина». Вона була написана ще в 1914 році Степаном Чарнецьким, який мешкав у Львові та захоплювався культурою та історією України, був театралом, перекладачем, поетом і письменником. Чарнецький надихався козацькими народними піснями, коли писав «Ой у лузі червона калина». Згодом ця пісня стала гімном Січових Стрільців — підрозділу армії Української Народної Республіки.
А через століття пісня знову підняла бойовий дух українців. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії популярний український співак Андрій Хливнюк вступив до територіальної оборони Києва та зі зброєю в руках заспівав у центрі столиці гімн Січових Стрільців. Його виконання пісні заполонило всі плейлисти та радіоефіри, а люди по всій країні почали співати «Червону калину».
Цю пісню співали в бомбосховищах у метро під час обстрілів, коли треба було не панікувати й залишатися в доброму гуморі. Вона лунала від військових на передовій, від медиків швидкої допомоги та рятувальників. «Червону калину» виконували діти та люди похилого віку, а відео з ними ширилися мережею та набирали тисячі переглядів. Без цього гімну важко уявити мітинг українців за кордоном. А в Україні встановлюють рекорди з наймасовіших виконань «Червоної калини»: на День конституції, 28 червня, пісню водночас співали понад тисячу людей.