Історія та фото: Тетяна Гончарук
Ілюстрація: #ЖеняПолосіна
//
Тетяна переїхала до Берліна 5 років назад. До цього вона працювала у сфері прав людини в Україні. У Німеччині Тетяна очолила жіночий центр і опікувалася проблемами жінок: як німкень, так і мігранток.
24 лютого, коли Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, активістка проінформувала керівництво організації про відкриття нового напрямку діяльності — допомога біженцям з України. Так Frauentreff HellMa став одним із перших проєктів у Берліні, що надавав підтримку українським жінкам, людям літнього віку та людям з інвалідністю.
Проблеми та перепони, з якими зіштовхуються переселенці, торкнулися й Тетяну особисто. Її батько з інвалідністю, мама та 94-річна бабуся на початку повномасштабної війни були в Києві. Вони мали обмеження в мобільності, тож не могли самостійно евакуюватися з міста. Тетяні довелося самій їхати до України, щоби забрати рідних, а потім оформлювати їх у себе в Німеччині. Так жінка на власному досвіді відчула й складнощі дороги, й прогалини в німецькому законодавстві та бюрократії.
До жіночого центру зверталися з великою кількістю запитів: отримати допомогу з житлом, перекладом, проконсультувати щодо оформлення статусу біженця та соціальної допомоги, прав та обов‘язків. Були випадки, коли біженцям відмовляли в медичній допомозі через відсутність медичного страхування, що є порушенням їхніх прав. Команда Тетяни активно співпрацювала з місцевою владою, щоб обговорити складнощі, з якими стикаються українські біженці. Це допомогло досягти позитивних зрушень на локальному рівні. Наприклад, у їхньому районі вже є позитивні зміни з оформленням медичного страхування та обробки заяв на отримання соціальної допомоги для українських біженців.
Велику увагу жіночий центр приділяє психологічній підтримці біженців. Щотижня відбувається групова зустріч із терапевтками. На першій такій зустрічі всі учасниці плакали, розповідаючи про свій перший день війни. Також у центрі біженки мають змогу відвідати розмовну кав’ярню, де спілкуються з німкенями та розповідають про Україну.
Тетяна зазначає, що німцям необхідно багато розповідати про Україну, адже вони часто вірять російській пропаганді, мають упередження стосовно українців і війни. Тож активістка за власної ініціативи влаштовує просвітницькі події, де розповідає про історію України, передумови війни, концепцію “руського миру” та російський імперіалізм. Водночас багато німців зверталися до центру, бо хотіли прихистити в себе українських переселенців або надати їм допомогу із перекладом, супроводом, одягом, однак не знали, наприклад, як розмовляти про війну та травматичний досвід. Frauentreff HellMa консультував і з таких питань.
Comments