Ілюстрація: #ОксанаДрачковська
#Страхолісся #Київ
//
Село Страхолісся розташоване на невеликому півострові на правому березі Київського водосховища, за 100 кілометрів на північ від Києва. У лютому 2022 року росіяни оточили Страхолісся та окупували найближчі населені пункти, тож мешканці залишилися фактично відрізані від зовнішнього світу: з одного боку — крижаний Дніпро, з іншого — окупанти. Провізія поступово закінчувалася, а ще й одна вагітна жінка потребувала кесарів розтин. Так рибалки зі Страхолісся ризикнули відправитися на своїх човнах по річці на інший берег, щоби врятувати односельчанку та поповнити запаси продуктів і ліків.
Таня, вагітна жінка, весь час молилася, поки рибалки на човні ламали кригу та рухалися в напрямку Києва. Дорога й справді була ризикована: вгорі літали ворожі літаки й безпілотники, що могли в будь-який момент влучити в рибальський човен. За півтори години Таня дісталася до місця на лівому березі, де на неї чекало авто — воно вже повезло жінку до київського пологового будинку, де на початку квітня Таня народила хлопчика.
Так рибалки налагодили евакуаційний маршрут зі Страхолісся до Києва, а на зворотному шляху завантажилися гуманітаркою. До села незабаром почали тікати мешканці окупованих територій, щоби річкою евакуюватися до Києва, а потім виїхати на захід України чи до ЄС. За один день до Страхолісся приходило до 200 людей, переважно це були родини з маленькими дітьми. У один човен садили до 16 людей, їхали разом із собаками та кішками. На погоду не зважали: рушали й в десятиградусний мороз, і в шторм із двометровими хвилями. Хоча сонце й штиль лякали більше, коли над головою пролітав ворог.
За місяць рибалки Страхолісся змогли врятувати близько 2 000 людей. Щоб оцінити героїзм тих, хто керував човнами, варто подивитися на трагедії, що тоді траплялися навколо. У селі Сухолуччя чотирирічний хлопчик і його бабуся тікали від окупантів на надувному моторному човні, але потонули. У Богданах росіяни викрили людей, що організовували евакуацію річкою та взяли їх у полон. Мешканці Страхолісся знали, що на них чекатиме, якщо росіяни зайдуть до села, однак все одно продовжували рятувати всіх охочих.