Історія та фото: Андрій Кришталь
Ілюстрація: #МаріКінович
//
Андрій живе та працює за кордоном вже два роки — повномасштабне вторгнення Росії в Україну він зустрів у Косово, де займався питаннями примирення та діалогу на Балканах. Спочатку Андрій майже не спав та намагався евакуювати близьких з небезпечних місць. А потім його наздогнало безсилля та бажання робити хоч щось. Увечері 26-го лютого Андрію зателефонував друг Остап із таким самим прагненням, тож за кілька годин вони вже зібрали онлайн-команду волонтерів. Так у Хорватії з’явилася громадська організація AidHubUA.
Волонтери почали робити все, що було на часі для українців: возили до кордону гуманітарні вантажі, а звідти забирали людей, що тікали від війни. Незабаром почали збирати гроші для захисників, щоби придбати бронежилети, каски й тепловізори. Ніхто раніше не знався на цих речах, тож Андрій у процесі вчився розбиратися в класах оборонного спорядження чи товарах подвійного призначення (таких, що можуть бути використані для створення зброї).
На основній роботі довелося взяти тривалу відпустку, щоби повністю займатися допомогою країні.
Працювали в тандемі з подругою Настею: Андрій спілкувався з постачальниками, у яких можна було закуповувати обладнання у великих кількостях, а Настя шукала донорів. За перші два тижні AidHubUA допомогли [AK1] придбати кілька тисяч касок, аптечок, бронежилетів і бронепластин на суму понад 1,5 млн доларів. Згодом масштаби допомоги почали знижуватися, а запити в Україні ставали більш специфічними.
Наступною задачею Андрія стала допомога лікарням у Києві, Миколаєві, Чернігові та Сумах. Одного разу вдалося передати медичному батальйону «Госпітальєри» медичний автобус. А на свій день народження Андрій зробив собі виклик і зібрав серед друзів кошти на дрон для ЗСУ.
Хоча пожертви стали вже не такі великі, як було в перші тижні після 24 лютого, але волонтери розуміють, що війна нікуди не зникла. Тож AidHubUA вчиться поєднувати волонтерство з роботою, а працю намагаються організувати якомога ефективніше. Щоби впевнено рухатися до перемоги України.
Comments